тільки нещодавно дізналася, що в очах певних інших людей я теж така.
так круто!
у моєму особистому Нью-Йорку
немає смороду немає корків
немає волоцюг і п”яниць
немає грішно-праведних черниць
немає смутку після ночі
собі не соромно дивитись в очі
не прикро згадувати вечір
не чуєшся як та овечка
немає присмаку відрази
як пам”ятаєш того разу?
немає й доброго вина
але не в тім його вина
я лиш сумую за тобою
коли ти знову йдеш до бою
торкалася кінчиками думок
до твоїх недосяжних долонь
закривай на амбарний замок
все що було й чого не було
загортаюсь у нічні покривала
ті, що від тебе так пильно ховала...
і я не живу на східному березі.
і кораблі не бувають певно лиш тому, що я їх не пускаю...
багато спогадів... добрих... коли настрій сумний...
таке...
хоча часом мені не хочеться....
#
близкий человек, всё равно рано или поздно: либо умрет, либо предаст
#але ж завжди може бути гірше:))
не навиджу свята.
але, коли вже так прийнято - паздравляю всєх!
а сьогодні в мене настрій, як Фльор...
ога
тутай
вчора минуло 4
знаєте, який в мене настрій?
послухайте Portishead
ага
тисячі кілометрів води
наді мною вони
відчуваю вагомість кожним
сантиметром свого тільця
ти не народжений під знаком тільця
я не шукаю причин
лиш боюсь злякати
коли не разом ми
коли повертаюсь до хати
коли підкрадаюсь ззаду
закриваю очі
цілуюю
вночі
тисячі кілометрів води
захлинаюсь
блукаю
шукаючи порятунку
у словах
ти лиш не йди
все і всіх нах
ти лиш не йди
я – не риба
а) тішитися, бо я настільки сексуальна, що дажи геї не можують встояти перед моєю МЕГАсексуальністю;
б) ридати, бо я настільки мужикувата, що вони приймають мене за СВОГО.
%)
))))))))))))))))))
а ви шо скажите?! )))))))))))))))))))
ли
ть
в театрі ляльок і то не просто собі якийся там ширпотряп, нєєєєєєє! то театр "карверх" під режисурою Андрія Кирильчука (то ше краще ніж кролятина під соусом з журавлини)!
